Дослідження в галузі використання селекційно-насінницьких і технологічних засобів інтенсифікації виробництва для підвищення продуктивності та якості врожаю картоплі, які проводяться на кафедрі селекції та насінництва, за основними рисами є оригінальними. Кожушко Н.С. вперше в селекційній теорії і практиці розроблено методичні аспекти інтенсифікації селекційного процесу картоплі з використанням математичного моделювання прогнозу показників якості та відбору на цій основі компонентів гібридизації. На основі розроблених методів створено 24 нових нематодостійкіх сортів картоплі з комплексом господарсько цінних ознак і високих споживчих та технологічних властивостей, які адаптовані до умов північно-східного Лісостепу України. Впровадження в регіональне виробництво реєстрованих сортів картоплі супроводжується забезпеченням високоякісним посівним матеріалом. Проводиться підготовка фахівців – картоплярів для наукових і виробничих цілей.
Оничком В. І. вперше для картоплі, придатної для переробки на харчові продукти, встановлено взаємозв’язок між показниками погоди і комплексною оцінкою якості сировини. Була удосконалена методика визначення вмісту моноцукрів, яка зменшує кількість проб і збільшує обсяг досліджуваного матеріалу без зниження об’єктивності значення. Вперше в агрометеорологічних умовах північно-східного регіону України визначені особливості успадкування потомством ознак продуктивності і технологічних показників якості картоплі. Ним запропоновані нові принципи раціонального підбору батьків за пластичністю вказаних ознак, розроблено математичні моделі для прогнозування в потомстві основних показників якості бульб з урахуванням як батьків, так і погодних умов. У співавторстві створено нові високоякісні сорти картоплі Ластівка і Ювіляр 60-70.
Бердіним С. І. вирішено питання методичних та практичних питань, спрямованих на підвищення виробництва високоякісної еліти із вихідного оздоровленого безвірусного матеріалу картоплі. Вперше в умовах північно-східної зони України розроблені і рекомендовані виробництву схеми виробництва еліти картоплі із форм вихідного матеріалу. Розроблено і впроваджено метод проведення негативного добору у первинних розсадниках схеми насінництва картоплі. С. І. Бердіним запропоновано низку математичних моделей накопичення урожаю бульб з використання комп’ютерних методик.
Кандибою Н. М. вперше встановлено закономірності мінливості норм реакції сортів льону-довгунця на погодні умови вирощування і успадкування ознак культури. Ідентифіковано сорти, що стабільно відтворюють високі рівні господарсько-цінних ознак в контрастних погодних умовах вирощування. Виділено кращі генетичні джерела за морфологічними ознаками рослин, елементами структури урожаю та якості волокна. Визначено, що за типом генетичної регуляції морфологічні ознаки рослини не завжди відповідають адитивно-домінантній моделі, ознаки структури урожаю волокна наближаються до неї, а ознаки якості волокна в найбільшому ступені адекватні їй. Встановлено, що для ознак структури урожаю волокна і, особливо, для ознак його якості характерний значно більш високий вклад в дисперсію адитивних ефектів ніж для морфологічних ознак рослини. Виділено для селекції льону-довгунця джерела високоякісного волокна та олійної сировини. У співавторстві створено високопродуктивні сорти льону-довгунця: Глобус, Гладіатор, Есмань, та розроблені методичні вказівки щодо селекції льону-довгунця в Україні.
Верещагіним І. В. під час проведення дисертаційних досліджень прийнято участь у створенні вихідного матеріалу для селекції на збільшення вмісту олії в насінні конопель. Вперше ця робота проводилася з використанням сучасних однодомних сортів даної культури, які не мають наркотичної активності. Проведено кореляційний аналіз і виявлено відсутність впливу основних господарських ознак рослин конопель на вміст олії, що дозволяє вести селекцію на збільшення олійності при збереженні ознаки волокнистості. Встановлено залежність вмісту олії в насінні від його забарвлення та інтенсивності мозаїчного малюнка. Досліджено олійність основних статевих типів однодомних конопель і виявлено, що найбільш високоолійним типом є однодомна фемінізована матірка. Проведено міжсортову гібридизацію конопель і встановлено, що успадковування вмісту олії відбувається за типом як позитивного, так і негативного домінування. Виділено 19 високоолійних сімей конопель сорту Гляна, з якими триває селекційна робота. У співавторстві розроблено “Пристрій для визначення вмісту олії в насінині конопель” (Державний патент № 84865).
Під час дослідлжень Оничко Т. О. для зони північно-східного Лісостепу теоретично обґрунтовувала та розробила наукові основи технологічних прийомів вирощування сучасних сортів пшениці озимої. Встановлено закономірності росту та розвитку рослин під впливом абіотичних факторів, що дозволило оптимізувати технологічні заходи виробництва їх зерна. Виявлена реакція рослин на зміну умов зовнішнього середовища залежно від варіабельності технологічних заходів розроблені оптимальні параметри вирощування. Встановлено та диференційовано строки сівби сортів пшениці озимої на основі адаптивної реакції їх рослин і економічної доцільності вирощування в сучасних умовах господарювання і кліматичних змін. Набули подальшого розвитку дослідження з оптимізації сортового складу, строків сівби в різні періоди росту і розвитку посівів залежно від гідротермічних умов середовища.
Ткаченко О. М. для умов регіону дослідив продуктивність насіннєвої картоплі залежно від репродукції садивного матеріалу та розробив комплекс захисних заходів у боротьбі з вірусними хворобами картоплі.
Впродовж 2012-2018 рр. наукові дослідження були пов’язані із виконанням науково-дослідних тем кафедри та Інституту проблем картоплярства північно-східного регіону України у складі СНАУ щодо створення нових нематодостійких ранніх високопродуктивних сортів картоплі, придатних до механізованого вирощування, тривалого зберігання, промислової переробки та забезпечити їх генетичний потенціал сучасними методами насінництва (2011-2015 рр. № д.р. 0112U001539; 2016-2020 р. № д.р.0116 U005635).
Із науковими дослідженнями кафедри та Інституту ПК була узгоджена і тематика дисертаційної роботи здобувача Сахошко М.М. за темою «Біо-ресурсний потенціал нематодостійких сортів картоплі та елементи їх насінництва» з успішним захистом у 2015 році. Ним встановлено специфічні реакції реєстрованих сортів картоплі, шести з яких він є співавтором, за вирощування у різних зонах та типів ґрунту, норм внесення мінеральних добрив, зрошення, строків пророщування і садіння; розроблено проекти конвеєру залучення сортів картоплі для споживання і промислової переробки екологічно-чистої продукції.
Під керівництвом професора Кожушко Н.С. проходять навчання два аспіранти, з них третього року навчання – Авраменко В.І. «Придатність до промислової переробки сортів і селекційного матеріалу картоплі», першого року – Пономаренко М.Г. «Створення вихідного матеріалу для селекції картоплі на ранньостиглість».
Крім селекційно-насінницького напрямку досліджень в картоплярстві на кафедрі селекції та насінництва реалізуються й інші напрями наукових досліджень.
Так, Оничко В. І. здійснює наукові дослідження в межах теми «Оптимізація технологічних аспектів сортової агротехніки вирощування гібридів кукурудзи в північно-східному Лісостепу України» № д.р. 0113U008341. Метою даних досліджень є встановлення особливостей росту і розвитку рослин, продуктивності зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби та густоти стояння рослин в умовах північно-східного Лісостепу України, а також визначення біотипів найбільш адаптованих до умов навколишнього середовища. Він також успішно займається проблемою вивчення адаптивності нових сортів основних польових культур в умовах Північно-східного Лісостепу України. Під його керівництвом виконують дисертаційні дослідження здобувач Штукін М. О. за темою «Оптимізація технологічних аспектів сортової агротехніки вирощування гібридів кукурудзи в північно-східному Лісостепу» і аспірантів Сластьона М. П.: «Удосконалення елементів технології вирощування гібридів кукурудзи в різних ґрунтово-кліматичних умовах України» і Гавілеєя Є. В. «Оптимізація технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах Лівобережного Лісостепу України». Поряд з цим розпочаті наукові дослідження з культурою гречки. Аспірант Волохова О.І. проводить польові та лабораторні дослідження за темою «Формування продуктивності та якості різних сортів гречки залежно від елементів технології вирощування в північно-східному Лісостепу України».
Кандиба Н. М. здійснює наукові дослідження в межах теми «Встановлення генетичного контролю ознак та формування генетичної колекції льону посівного» № д.р. 0114U001262. Під її керівництвом виконують наукові дослідження два аспіранти Лапенко А.К. на тему «Створення вихідного матеріалу для селекції льону комплексного використання», Довженко О.С.: «Селекційна цінність генофонду льону на підвищення насіннєвої продуктивності та якості олії».
Бердін С. І. займається вирішенням проблем насінництва зернових та зернобобових культур, розробкою математичних моделей та впровадженням ІТ-технологій в наукових дослідженнях в рослинництві, селекції та землеробстві.
Верещагін І. В. проводить дослідження анатомічної структури стебел рослин льону-довгунця, зокрема механічних та провідних тканин методом растрової електронної мікроскопії для селекції на стійкість до вилягання. Застосування даного методу дозволяє детально розглянути та зафіксувати будову клітин і виміряти товщину їхніх стінок. Також він приймає участь в організації лабораторії ПЛР-діагностики.
Оничко Т. О. продовжує дослідження по тестування створеного селекційного матеріалу зернових культур на його придатність до використання у виробництві. Так, як останнім часом вітчизняною селекцією створені нові сорти пшениці озимої, ячменю ярого та озимого, вівсу тощо, які суттєво різняться за морфологічними та біологічними властивостями і ознаками. Незважаючи на те, що під впливом екологічних умов спадковість різних сортів рослин не змінюється, умови вирощування значно впливають на прояв потенційних властивостей і ознак. На рослини одночасно діє багато факторів і для кожної географічної зони співвідношення цих факторів має свою специфіку. Тому досліджувані питання впливу екологічних умов на показники продуктивності сортів основних зернових культур в умовах регіону є достатньо актуальними
Наявні наукові напрацювання у галузі селекції та насінництва, сортовивчення й оптимізації технологічних аспектів сортової агротехніки виступають підставою щодо виконання науковцями кафедри госпдоговірних тем. Вони переважним чином пов’язані із питаннями науково-методичного забезпечення вирощування насіннєвого матеріалу нематодостійких сортів картоплі, науково-консультаційного та технічно-технологічного супроводження вирощування зернових культур та кукурудзи.
За ініціативи та активної участі співробітників кафедри селекції та насінництва розпочинаючи з 2012 року проводяться щорічні Всеукраїнські та Міжнародні науково-практичні конференції «Гончарівські читання», присвячені річниці з дня народження засновника кафедри селекції та насінництва, видатного селекціонера-картопляра, лауреата Державної премії СРСР в галузі науки та техніки. Метою конференції є вдосконалення і розвиток зв’язків міжнародного співробітництва науковців в сфері агропромислового комплексу. Тематичними напрямами конференцій є: селекція і насінництво сільськогосподарських культур; новітні технології в рослинництві; сучасні тенденції в землеробстві та агрохімії; екологічні проблеми та шляхи їх вирішення; захист рослин: проблеми, тенденції, перспективні напрями.
Завідувач кафедри Оничко В. І. має публікації у журналах, які індексуються у міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science.
У цілому за період 2012-2018 рр. викладачами кафедри селекції та насінництва підготовлено 16 навчальних посібників, 199 наукові публікації,з них 68 статті у фахових виданнях, а також 45 навчально-методичні праці. Результати досліджень пройшли апробацію на майже 40 конференціях, більшість із яких є міжнародними.