НАУКОВА РОБОТА КАФЕДРИ ЗАХИСТУ РОСЛИН

До складу факультету входить сім кафедр: рослинництва, селекції та насінництва, екології та ботаніки, землеробства, ґрунтознавства та агрохімії, захисту рослин, біотехнології та фітофармакології, садово-паркового та лісового господарства.
Кафедра захисту рослин ім. А. К. Мішньова є випускаючою і готує фахівців спеціальності “Захист і карантин рослин” (за освітнім ступенем «Бакалавр» та «Магістр»).
Кафедра заснована у 1993 році з метою забезпечення північно-східної України висококваліфікованими агрономами з захисту рослин. У відповідності з вимогами регіону та часу, на агрономічному факультеті поступово зростала кількість спеціальностей, що, в свою чергу, сприяло Сумській області та ряду, розташованих поруч, вирішенню кадрового питання, розширювало можливості для випускників шкіл у реалізації своїх бажань та фахових інтересів.
Новостворена кафедра розміщувалась у головному корпусі Сумського с.-г. інституту по вул. Петропавлівській, 86. Матеріальну базу кафедри складали 2 навчальні лабораторії і викладацька, загальною площею 112 м2. У 1998 році кафедру перенесено в окремий корпус по вул. Кірова, 160/6 (нині Герасима Кондратьєва), де вона знаходиться і на цей час.
На момент створення кафедри до її складу входило 7 штатних одиниць. Першими викладачами кафедри були: доценти А. К. Мішньов, А. Ф. Горбунов, А. В. Михайленко, В. Д. Чіванов. Навчальний процес забезпечували два лаборанти І. В. Мартиненко і Н. Г. Здойма та інженер В. М. Сарбаш. З 1994 року викладацький склад кафедри поповнили доцент Кабанець В. М. та асистент Сарбаш В. М. Членами кафедри в різні періоди також були доценти В. І. Троценко, О. І. Бельський, В. П. Іванов.
З часу заснування до травня 2008 кафедру очолював кандидат біологічних наук, доцент А. К. Мішньов. З 2008 по 2011 рік обов’язки завідувача кафедри виконувала кандидат сільськогосподарських наук, доцент В. І. Татаринова З 2011 року і по цей час завідувачем кафедри є доктор сільськогосподарських наук, професор В. А. Власенко.
У 1999 році з метою покращення навчально-практичної бази та забезпечення їдальні університету свіжими грибами за ініціативи А. К. Мішньова при кафедрі була створена лабораторія мікології. Лабораторію мікології очолював В. П. Гребенюк.
У цьому ж році було розпочато закладення виноградників та ягідників на території кафедри з метою створення науково-практичної бази для проведення науково-дослідної роботи.
У 2007 році А.К. Мішньов розробив проект закладки науково-навчального плодового саду інтенсивного типу площею 2 га, який було реалізовано весною 2008 року.
На цей час на кафедрі працюють – доктор с.-г. наук професор, п’ять доцентів та два старших викладача. Всі співробітники кафедри мають наукову спінь.
Кафедра проводить навчальні та виробничі практики, керує науково-дослідною роботою бакалаврів та магістрів спеціальності «Захист і карантин рослин». Матеріальну базу кафедри складають 3 навчальні лабораторії та лекційна, 3 викладацькі і лаборантська кімнати, загальна площа яких більше 300 м2.
За клопотанням колективу кафедри рішенням Ученої ради СНАУ від 1 липня 2008 року, кафедрі захисту рослин та науково-навчальному плодовому саду присвоєно почесне ім’я доцента А. К. Мішньова. У 2009 році до річниці пам’яті А. К. Мішньова при кафедрі відкрито меморіальну дошку. У 2013 році з нагоди 70-ти річчя з дня народження А. К. Мішньова лекційній аудиторії кафедри №21 присвоєно почесне ім’я доцента А. К. Мішньова та проведено регіональну науково-практичну конференцію.
На кафедрі викладається 54 основних і споріднених дисциплін за спеціальністю «Захист і карантин рослин». Методична робота спрямована на забезпечення теоретичної підготовки та формування навичок роботи студентів з захисту рослин від шкідливих організмів.
Науковцями кафедри проводиться робота за наступними напрямами:
• Удосконалення системи захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів для умов північно-східного Лісостепу України.
• Визначення біологічної ефективності застосування пестицидів у господарствах лісостепової зони України.
• Вивчення фітосанітарного стану полів сівозміни та шляхи його покращення.
• Фітосанітарна експертиза зерна та насіння зернових культур.
• Імунологічні властивості комерційного сортименту пшениці.
• Пошук нових джерел та донорів резистентності до листкових хвороб пшениці.
• Моніторинг ентомокомплексу соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу.
За останні п’ять років опубліковано більше 300 наукових робіт. Кафедра веде консультативну роботу за напрямом захисту рослин від шкідливих організмів.
За час становлення та 25-ти річний розвиток кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова сформувався висококваліфікований науково-педагогічний персонал. Всі співробітники кафедри мають науковий ступінь та проходять стажування у різних вітчизняних та зарубіжних наукових установах. За останні 5 років під керівництвом доктора с.-г. наук, професора, завідувача кафедри захисту рослин В. А. Власенка захищено три дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата с.-г. наук.
Кафедрою захисту рослин науково-дослідна робота проводилася за темами:
1. «Фітоекспертиза насіння озимої пшениці» (2011-2015). Номер державної реєстрації теми: 0111U 008974. Фактичний обсяг коштів, виділених на використання НДР: за весь період 20 тис. грн. Керівник НДР: Власенко В.А. Об’єкт дослідження – вдосконалення фітоекспертизи насіння озимої пшениці. Предмет дослідження – взаємодія патогенних видів та насіння пшениці озимої. Мета досліджень – вдосконалення системи захисту насіння озимої пшениці від хвороб. Основними завданнями дослідження було виявити найбільш ефективні методи фітоекспертизи насіння пшениці озимої, визначити патогенний комплекс насіння озимої пшениці Північно-східного Лісостепу України, визначити фактори, які визначають значний розвиток насіннєвої інфекції. Кінцевим результатом роботи є розробка системи оздоровлення посівного матеріалу озимої пшениці у північно-східному Лісостепу України. Вперше в Україні проведено багатофакторне вивчення можливих причин насіннєвої інфекції зерна та насіння озимої пшениці. Виявлено основні причини ураження зерна. Виявлено патогенний комплекс зерна пшениці озимої у Північно-східному Лісостепу України. Виділено найкращі методи для виділення певних родів збудників хвороб.
2. «Створення вихідного матеріалу з участю пшенично-житніх транслокацій для використання в селекції високопродуктивних адаптованих до умов північно-східного Лісостепу України сортів пшениці м’якої озимої та ярої» (2013-2017). Номер державної реєстрації теми: 0113 U 004784. Фактичний обсяг коштів, виділених на використання НДР за весь період 50 тис. грн.. Керівник НДР: Власенко Володимир Анатолійович. Об’єктом досліджень – сорти пшениці м’якої озимої. Предмет досліджень – закономірності фенотипового прояву успадкування, трансгресивної мінливості елементів продуктивності при створенні вихідного матеріалу пшениці озимої м’якої, за участі пшенично-житніх транслокацій. Мета досліджень – створення вихідного матеріалу з участю пшенично-житніх транслокацій для використання в селекції високопродуктивних адаптованих до умов північно-східного Лісостепу України сортів пшениці м’якої озимої та ярої. Виходячи з поставленої мети передбачено вирішити такі завдання: – визначити комбінаційну здатність сортів пшениці озимої в системі діалельних схрещувань; – виявити особливості успадкування і мінливості найважливіших господарсько-цінних ознак, що впливають на зернову продуктивність пшениці озимої; – виявити кореляційні взаємозв’язки елементів вегетативної та зернової продуктивності колоса та рослин у сортів і гібридів пшениці озимої; – виділити кращі популяції для подальшого використання в селекційних програмах добору елітних рослин – кандидатів у майбутні сорти; – створити новий комплексно-цінний вихідний матеріал для доборів. Очікуваний результат. Створення вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої озимої на продуктивність та виділення кращих зразків. Уперше в умовах Лісостепу України буде створено новий високопродуктивний адаптовананий до умов північно-східного Лісостепу України вихідний матеріал пшениці м’якої озимої.
3. Фітоекспертиза насінневаго матеріалу та продовольчого зерна зернових колосових культур (2015-2020). Номер державної реєстрації теми: 0115U001875. Фактичний обсяг коштів, виділених на використання НДР: за весь період 70 тис. грн. Керівник НДР: Власенко В.А. Об’єкт дослідження – вдосконалення фітоекспертизи насіння пшениці озимої. Предмет дослідження – взаємодія патогенних видів та насіння пшениці озимої. Мета досліджень – визначення патогенного комплексу зерна та насіння зернових колосових культур та розробка системи оздоровлення посівного матеріалу та продовольчого зерна. Основне завдання дослідження – виявлення найбільш ефективних методів фітоекспертизи насіння та зерна, визначити патогенний комплекс насіння та зерна зернових колосових культур північно-східного Лісостепу України, визначити фактори, які визначають значний розвиток насіннєвої інфекції. Кінцевим результатом роботи буде розробка системи оздоровлення посівного матеріалу зернових колосових культур, що дозволить підвищити врожай при зменшенні витрат на заходи захисту та знизити рівень інфікованості продовольчого зерна. Знання патогенного комплексу насіння дозволить обрати необхідні заходи захисту.
4. Створення ліній пшениці м’якої озимої з генами 1RS жита, що контролюють стійкість проти групи хвороб рослин (2018-2022). Номер державної реєстрації теми: 0118U006176. Фактичний обсяг коштів, виділених на використання НДР: за весь період 140 тис. грн. Керівник НДР: Власенко В.А. Мета досліджень – створення нових ліній пшениці для використання у селекції високопродуктивних адаптованих до умов Лісостепу України сортів пшениці м’якої озимої
Науково-педагогічні працівники працювали в межах творчих договорів із наступними науковими установами: Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України; Державна фітосанітарна служба Сумської області; Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України; Інститут захисту рослин НААН України; Інститут фізіології рослин і генетики НАН України; Академія сільськогосподарських наук муніципалітету Дінксі, Китай.
Співробітниками кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова налагоджено наукове та науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями – з міжнародними селекційними центрами CIMMYT (з центральним офісом у Мексиці по ярій пшениці та відділенням у Туреччині по озимій пшениці) та ICARDA (селекція ярої пшениці в посушливому регіоні в Сирії), з селекційними установами Китаю в провінціях Хенан (округ Кайфенг), Гансу (округ Дінксі) та Інститутом рослинництва і селекції Всекитайської аграрної академії (м. Пекін). Міжнародні зв’язки дозволяють бути причетними до розв’язання глобальних питань селекції на стійкість проти хвороб, зокрема, мати доступ до джерел резистентності до фузаріозу пшениці (Китай), тестувати сортименту пшениці на стійкість до нової раси стеблової іржі Ug99.
Поряд з науковою роботою науково-педагогічних працівників кафедри захисту рослин, до виконання експериментальних досліджень залучаються студенти спеціальності «Захист і карантин рослин» для виконання науково-дослідної роботи.
Працівниками кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова було надано понад 100 консультацій з питань технології вирощування та захисту сільськогосподарських, плодово-ягідних культур та винограду від шкідливих організмів НПЦ СНАУ та господарствам області.
Співробітники кафедри надають консультаційну допомогу з наступних напрямів: захист сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб; технологія вирощування сільськогосподарських культур, вирощування саджанців зерняткових плодових культур, малини та смородини.
Викладачі кафедри мають базу для проведення лабораторних дослідів з фітопатології та фітоімунітету. Є можливість підтримувати чисті культури збудників, що дозволяє: ідентифікувати збудників хвороб; вивчати патогенність збудників; оцінювати рослини за стійкістю; проводити насіннєвий аналіз.
На кафедрі постійно діє студентський науково-дослідний гурток «Захист рослин» під керівництвом доцента, к. с.-г.н. Деменка В.І., в роботі якого прийняли активну участь близько 80 студентів старших курсів.
В. А. Власенко доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. За 38 років наукового стажу опубліковано 286 наукових праць, у тому числі – 2 монографії, 14 підручників та навчальних посібників.
Він уперше в Україні створив вихідний матеріал з участю 1AL/1RS пшенично-житньої транслокації та впровадив у виробництво нові високопродуктивні, стійкі проти хвороб та адаптовані до умов різних зон України сорти пшениці м’якої озимої та ярої. Створений у результаті виконання експерименту оригінальний селекційний матеріал пшениці м’якої озимої за участі інтрогресованих форм з вищим, порівняно з батьківськими формами, проявом ознак продуктивності та стійкості до листових хвороб, що проходить подальше дослідження у розсадниках СНАУ, а також передано та залучено до науково-дослідних програм Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України і Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України.
Власенко В. А. створено 63 сорти пшениці: м’яка озима – Миронівська ранньостигла, Крижинка, Ремеслівна, Деметра, Подолянка, Колумбія, Київська 7, Київська 8, Смуглянка, Переяславка, Володарка, Веснянка, Добірна, Ласуня, Фаворитка, Богдана, Пивна, Золотоколоса, Калинова, Ювіляр миронівський, Колос Миронівщини, Економка, Ясногірка, Хазарка, Достаток, Пам’яті Ремесла, Наталка, Миронівська 32, Експромт, Унікум, Славна, Спасівка, Світанок миронівський та інші; м’яка яра – Колективна 3, Елегія миронівська, Етюд, Сюїта, Струна миронівська, Сімкода миронівська та інші; тверда яра – Ізольда, Жизель, Діана. За селекційні розробки отримано 42 авторських свідоцтва на сорти рослин та 9 патентів. Виведені у співавторстві високопродуктивні, цінні та сильні за якістю зерна, адаптовані до умов Лісостепу, а окремі також і до умов Полісся та Степу України сорти пшениці: м’якої озимої – 49, з яких 21 занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в України 2017 р. та 3 проходять державне випробування; м’якої ярої – 11, з яких 7 занесені до Державного реєстру сортів рослин 2017 р. і 2 знаходиться на державному випробуванні; твердої ярої – 3, які занесені до Державного реєстру сортів рослин. За статистичними даними останніх 4 років сорти пшениці, створені за участі Власенка В.А., були впроваджені у виробництві на загальній площі близько 1 млн га.
Він є членом редакційних колегій 3 фахових наукових видань, визнаних МОН України.
В. А. Власенко здійснює наукові дослідження в межах тем «Створення вихідного матеріалу з участю пшенично-житніх транслокацій для використання в селекції високопродуктивних адаптованих до умов північно-східного Лісостепу України сортів пшениці м’якої озимої та ярої» (номер державної реєстрації теми: 0113U004784) та Створення ліній пшениці м’якої озимої з генами 1RS жита, що контролюють стійкість проти групи хвороб рослин (номер державної реєстрації теми: 0118U006176). Окрім цього, він проводить дослідження щодо визначення імунологічних властивості комерційного сортименту пшениці, пошуку нових джерел та донорів резистентності до листкових хвороб пшениці та моніторингу ентомокомплексу соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу.
О. М. Осьмачко – старший викладач кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. Уперше в умовах північно-східного Лісостепу України серед сучасного комерційного сортименту виділела джерела стійкості проти листкових хвороб носіїв ПЖТ. Провела схрещування джерел стійкості проти листкових хвороб за участі сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій, в результаті чого одержала 30 реципрокних гібридних комбінацій. Виявила особливості фенотипового успадкування стійкості проти хвороб листя пшениці м’якої озимої в F1, генетичний контроль яких пов’язаний з пшенично-житніми транслокаціями, та вплив на цей процес генотипу й умов зовнішнього середовища. За рівнем істинного гетерозису були виділені гібридні комбінації, стійкі проти трьох хвороб. Визначила типи взаємодії та кількість генів стійкості шляхом проведення гібридологічного аналізу в F2. Виділила трансгресивний матеріал в F2 з підтвердженою в F3 стійкістю проти трьох хвороб. Встановлені донорські властивості батьківських форм – носіїв ПЖТ. Вона здійснює наукові дослідження в межах тем «Створення вихідного матеріалу з участю пшенично-житніх транслокацій для використання в селекції високопродуктивних адаптованих до умов північно-східного Лісостепу України сортів пшениці м’якої озимої та ярої» (номер державної реєстрації теми: 0113U004784) та Створення ліній пшениці м’якої озимої з генами 1RS жита, що контролюють стійкість проти групи хвороб рослин (номер державної реєстрації теми: 0118U006176).
О. М. Бакуменко – старший викладач кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. Науковий стаж 5 років. Безпосередньо за її участі уперше створений оригінальний селекційний матеріал (30 гібридних комбінацій) пшениці м’якої озимої при схрещуванні сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій з поліпшеними, порівняно з батьківськими компонентами, як окремими ознаками, так і продуктивністю рослини, що проходить подальше дослідження і опрацювання у розсадниках Сумського національного аграрного університету, а також передано та залучено до науково-дослідних програм лабораторії селекції та фізіології озимої пшениці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України (7 зразків) і лабораторій селекції пшениці озимої та ярої Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України (11 зразків). Вона здійснює наукові дослідження в межах тем «Створення вихідного матеріалу з участю пшенично-житніх транслокацій для використання в селекції високопродуктивних адаптованих до умов північно-східного Лісостепу України сортів пшениці м’якої озимої та ярої» (номер державної реєстрації теми: 0113U004784) та Створення ліній пшениці м’якої озимої з генами 1RS жита, що контролюють стійкість проти групи хвороб рослин (номер державної реєстрації теми: 0118U006176).
В. М. Деменко – доцент кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. Для зони північно-східного Лісостепу встановлена оптимальна площа живлення соняшнику в залежності від ширини міжрядь. Визначений оптимальний строки сівби, рівень мінерального живлення соняшнику. Набули подальшого розвитку дослідження з оптимізації сортів та гібридів соняшнику на ураженість хворобами. Встановлено видовий склад, динаміку чисельності основних шкідників сільськогосподарських культур та насаджень, що вирощуються в північно-східному Лісостепу України та розроблені заходи захисту. Він здійснює наукові дослідження моніторингу шкідників зернових, зернобобових культур, соняшнику. В. М. Деменко займається вивченням видового складу шкідників сільськогосподарських культур та плодових насаджень в умовах Північно-Східного Лісостепу України. За результатом наукової роботи розроблено заходи захисту сільськогосподарських культур Сумської області.
О. М. Ємець– доцент кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. Досліджено особливості циркуляції Echinococcus granulosus в умовах Північно-Східної України. Шляхом ДНК аналізу встановлено його належність до генотипу G 7 (свинячий штам). Вперше для Північно-Східної України з використанням ПЦР встановлено штамову належність Echinococcus granulosus віл людини. Він здійснює наукові дослідження в межах моніторингу нематодозів рослин. Ємець О.М. також успішно займається вивченням видового складу збудників нематодозів рослин провідних сільськогосподарських культур Північно-Східної України. За результатом його наукової роботи розроблено методи захисту рослин від фітогельмінтозів.
Т. О. Рожковою – доцент кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. В умовах північно-східному Лісостепу України було вперше досліджено структуру популяцій Cochliobolus sativus. Шляхом статистичного порівняння за культурально-морфологічними ознаками та вірулентністю доведено існування різних популяцій гриба залежно від регіону вирощування ячменю ярого. Зафіксовано високу вірулентність популяцій C. sativus з виробничих посівів культури. Виявлено взаємний антагоністичний вплив Cochliobolus sativus та Pyrenophora teres in vitro та in vivo. Ідентифіковано гриб Pyrenophora teres Drechs., який було виділено з ураженого листя пирію повзучого. Вивчено структуру популяцій P. teres з Agropyron repens. Доведено, що A. repens. виступав додатковим джерелом інфекції P. teres. Виділено стійкі форми ячменю ярого до збудників плямистостей: 12 – до C. sativus та 8 – до P. teres. Три з них (Симфонія, Камишанський 23 та Степовий 2) мали групову стійкість до двох збудників. Т. О. Рожкова здійснює наукові дослідження в межах теми «Фітоекспертиза насіннєвого матеріалу та продовольчого зерна зернових колосових культур» № д.р.0115U001875. Проводиться вивчення ендофітної мікофлори насіння пшениці озимої та визначаються фактори, які впливають на її утворення. Під її керівництвом виконує наукові дослідження аспірант Слобода Л. В. на тему: “Комплексний захист яблуневого саду в умовах Північно-Східного Лісостепу України”.
А. О. Бурдуланюк – доцент кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. Уперше в умовах північно-східного Лісостепу України на модельному сорті соняшнику Постолянський, розширено та поглиблено наукові положення щодо закономірності формування різноякісного насіння, визначена особливість взаємозв’язків у процесі утворення насіння та реалізації його продуктивних властивостей у потомстві. Визначено оптимальну густоту рослин, яка забезпечує зменшення різноякісності зі збереженням високої продуктивності; обґрунтовано відсутність необхідності фракціонування насіння за розмірами; обґрунтовано можливість поділу насіння на фракції залежно від місця його утворення в кошику. Досліджено ступінь мінливості у прояві морфологічних та господарсько цінних ознак, визначено кореляційні зв’язки у вираженні ознак і обумовленість цих процесів факторами, які впливають на формування насіння. А. О. Бурдуланюк здійснює наукові дослідження в межах теми «Фітоекспертиза насіннєвого матеріалу та продовольчого зерна зернових колосових культур» № д.р.0115U001875. Проводиться вивчення ендофітної мікофлори насіння пшениці озимої та визначаються фактори, які впливають на її утворення. А. О. Бурдуланюк здійснює наукові дослідження в межах кафедральної тематики: «Удосконалення системи захистусільськогосподарських культур від основних шкідливих організмів».
В. І. Татариновою – доцент кафедри захисту рослин ім. А.К. Мішньова Сумського НАУ. Вперше розроблені нові аспекти використання вітчизняного приладу (мас-спектрометра біохімічного «МСБХ», ВАТ SELMI, Суми) для аналізу термолабільних, високополярних і нелетючих гербіцидів з класу сульфонілсечовин з використанням сучвсного фізико-хімічного методу дослідження – часопрольотної плазмоводесорбційної мас-спектрометрії (ПДМС).
Вивчені шляхи та динаміка деструкції гербіцидів з класу сульфонілсечовин в об’єктах агроекосистем. Вивчено константи швидкості деструкції деяких гербіцидів з групи сульфонілсечовин в грунті.
На основі ПДМС розроблений комплекс лабораторних експрес-методик для отримання даних прогностичного характеру щодо швидкості деструкції молекул діючих речовин гербіцидів з класу сульфонілсечовин в тканинах культурних рослин і бур’янів, а також грунтах різних типів.
В. І. Татаринова здійснює наукові дослідження в межах тематики науково-дослідної роботи кафедри захисту рослин ім. доц. Мішньова А.К. «Удосконалення системи захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів». Проводиться вивчення динаміки розвитку і поширення хвороб зернових культур, кукурудзи, гороху та сої, картоплі, плодово-ягідних культур та винограду та удосконалення системи захисту в умовах Північно-Східного Лісостепу України”.
За результатами науково-дослідної роботи співробітниками кафедри написано та випущено наукові статті (понад 90 шт.) у наукових збірниках – «Вісник Сумського національного аграрного університету», «Посібник українського хлібороба2, «Агробіологія», «Ukrainian Journal of Ecology», «Фактори експериментальної еволюції організмів», «Вісник Львівського національного аграрного університету», «Open Life Sci», «Вісник Дніпропетровського університету», «Вісник Уманського національного університету садівництва», «Agroexpert», «Молодой учёный», «Хлібороб», «Автохтонні та інтродуковані рослини», «Миронівський вісник», Scientific Journal «ScienceRise», «Вісник Житомирського національного агроекологічного університету», «Селекція і насінництво» та ін. Також співробітники кафедри включені в збірники тез доповідей конференцій різних рангів (понад 240 шт.).
Науково педагогічні працівники кафедри захисту рослин ім. А. К. Мішньова спільно з співробітниками Головного управління держпродспоживслужби в Сумській області, Державної служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щороку розробляють «Прогноз фітосанітарного стану агредри оценозів та рекомендації щодо захисту культурних рослин від шкідників, хвороб та бур’янів у господарствах Сумської області».

Навчальні посібники

1
Рожкова Т.О.
Основи мікології: Навчальний посібник. – Суми: СНАУ. – 2013. – 245 с.
2
Власенко В.А., Рожкова Т.О.
Загальна мікологія: навчальний посібник/ гриф Міністерством аграрної політики та продовольства України (лист 37-128-13/16250 від 02.10.2015 р.) / В.А. Власенко, Т.О. Рожкова. – Суми: СНАУ, 2015. – 274 с.
3
Власенко В. А., Бурдуланюк А.О., Осьмачко О.М.,
Біобезпека у захисті рослин: навчальний посібник для студентів-магістрів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 91 с. (протокол № 8 від 22 травня 2018 року).
4
Власенко В.А., Деменко В.М.,Осьмачко О.М.
Екологія комах: навчальний посібник для студентів-магістрів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 102 с. (протокол № 1 від 30 серпня 2018 року).
5
Власенко В.А., Деменко В.М.,  Осьмачко О.М.
Захист полезахисних лісових смуг від шкідників: навчальний посібник для студентів-бакалаврів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 73 с.(протокол № 8 від 22 травня 2018 року).
6
Власенко В.А., Деменко В.М., Осьмачко О.М.
Технічна ентомологія: навчальний посібник для студентів-магістрів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 69 с. (протокол № 8 від 22 травня 2018 року)
7
Власенко В.А., Бакуменко О.М.
Епіфітотіологія: навчальний посібник для студентів-магістрів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 170 с. (протокол № 8 від 22 травня 2018 року).
8
Власенко В.А., Бакуменко О.М.
Загальна вірусологія: навчальний посібник для студентів-бакалаврів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 197 с. (протокол № 8 від 22 травня 2018 року).
9
Власенко В.А., Бакуменко О.М.
Основи біологічного захисту рослин від шкідників: навчальний посібник для студентів-бакалаврів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 138 с. (протокол № 8 від 22 травня 2018 року).
10
Власенко В.А., Деменко В.М., Бакуменко О.М.
Патологія комах : навчальний посібник для студентів-магістрів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 186 с. (протокол № 7 від 18 квітня 2018 року).
11
Власенко В.А., Бакуменко О.М.
Фізіологія комах протокол: навчальний посібник для студентів-магістрів спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання // Суми: СНАУ, 2018р., 110 с. (протокол № 1 від 30 серпня 2018 року).
12
Деменко В.М., Власенко В.А., Ємець О.М.,Кабанець В.В.
Захист декоративних і квіткових рослин від шкідників. Суми, 2017. 392 с. // Суми: СНАУ, 2018р., 392 с. (протокол № 8 від 26 червня 2017 року).
13
Деменко В.М., Ємець О. М., Бакуменко О. М.
Управління чисельністю бур’янів в агрофітоценозах. – Суми: СНАУ, 2018. – 140 с. (протокол № 12 від 2 червня 2018 року).
14
Ємець О. М., Деменко В.М.
Лісова ентомологія. – Суми: Видавничий дім «Ельдорадо», 2018. – 207 с. (протокол № 12 від 2 червня 2018 року).
15
Ємець О. М., Деменко В.М.
Загальна ентомологія. – Суми: Видавничий дім «Ельдорадо», 2018. – 158 с. (протокол № 12 від 2 червня 2018 року).
16
Рожкова Т.О., Татаринова В.І., Бурдуланюк А.О.
Загальна фітопатологія: Навчальний посібник. – Суми: СНАУ. – 2018. – 167 с. (протокол № 7 від 18 квітняя 2018 року).
17
Рожкова Т.О., Татаринова В.І., Бурдуланюк А.О.
Імунітет рослин: Навчальний посібник. – Суми: СНАУ. – 2018. – 76 с. (протокол № 7 від 18 квітня 2018 року).
18
Бурдуланюк А.О., Рожкова Т.О., Татаринова В.І.
Токсикологія пестицидів. Навчальний посібник – Суми: СНАУ, 2018. – 84 с.
(протокол № 8 від 22 травня 2018 року).
19
Бурдуланюк А.О., Рожкова Т.О., Татаринова В.І., Дмитрівський І.О.
Знезараження об’єктів регулювання. Навчальний посібник – Суми: СНАУ, 2018. – 126 с. (протокол № 8 від 22 травня 2018 року).
20
Бурдуланюк А.О., Рожкова Т.О., Татаринова В.І.
Нормативно – правові відносини у захисті рослин. Навчальний посібник – Суми: СНАУ, 2018. – 84 с. (протокол № 7 від 18 квітня 2018 року).
21
Бурдуланюк А.О., Рожкова Т.О., Татаринова В.І.
Методологія і організація наукових досліджень в захисті рослин Навчальний посібник – Суми: СНАУ, 2018. – 86 с. (протокол № 7 від 18 квітня 2018 року).
22
Татаринова В.І., Рожкова Т.О., Бурдуланюк А.О.
Методи випробувань засобів захисту рослин. Навчальний посібник ( конспект лекцій, завдання для ЛПЗ та самостійної роботи) для студентів I курсу спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання / Суми: СНАУ, 2018. – 127 с. (протокол № 7 від 18 квітня 2018 року).
23
Татаринова В.І., Рожкова Т.О., Бурдуланюк А.О.
Комплексні системи захисту сільськогосподарських культур від хвороб. Навчальний посібник ( конспект лекцій, завдання для ЛПЗ та самостійної роботи) для студентів 2 курсу спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» денної форми навчання / Суми: СНАУ, 2018. – 124 с. (протокол № 6 від 21 березень 2018 року).