Гарант ОНП “АГРОНОМІЯ”

Подгаєцький Анатолій Адамович

Наукова школа Подгаєцького А. А. характеризується дослідженнями в напрямі: «Теоретичні та практичні основи інтенсифікації створення та використання вихідного селекційного матеріалу, сортів картоплі на основі інтрогресії спадкових факторів генофонду культури».

Вони розпочаті ним самостійно в 1972 році та продовжені в Інституті  картоплярства разом з його учнями, а також Сумському національному аграрному університеті. Експерименти започатковані як залучення в селекційний процес філогенетично віддалених від культурних сортів мексиканських дикорослих видів картоплі.

Наукові дослідження його направлені на формування, мобілізацію, вивчення генетичних ресурсів картоплі України. Збільшення кількості колекційного матеріалу досягнуто співпрацею з генбанками країн ближнього та дальнього зарубіжжя (Всеросійський НДІ рослинництва, Plant Research International – Нідерланди, Genbank Auβenstelle Nord Kartoffelsortiment – Німеччина). Доробок, зроблений Подгаєцьким А.А.,  зацікавив у співпраці з Україною міжнародні організації, зокрема, Міжнародний Інститут генетичних ресурсів рослин (ІРGRІ) у Римі. На підставі практичних досліджень з генофонду картоплі розроблена його класифікація.

Подгаєцьким А.А. проведена велика робота по використанню генетичних ресурсів картоплі в практичній селекції. Ним розроблені: теоретичні основи залучення в селекцію диких видів картоплі; нові методик виконання досліджень; одержані практичні результати. Використовуючи свої теоретичні розробки, йому вдалося залучити в селекційну практику надзвичайно цінний, але важко схрещуваний, дикий мексиканський вид картоплі S. bulbocastanum Dun. Одержані первинні, вторинні міжвидові гібриди, які практично не уражаються фітофторозом, сухою фузаріозною гниллю та деякими іншими хворобами. Подгаєцькому А.А. вдалося інтрогресувати ефективні гени контролю стійкості проти названих хвороб у вихідний передселекційний  та вихідний селекційний матеріал.

Створений Подгаєцьким А.А. вихідний селекційний матеріал з дуже високим проявом окремих ознак, значним гетерозисним потенціалом  широко використовується селекціонерами України (Інститут картоплярства, Поліська дослідна станція ІК, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону, Львівський національний аграрний університет), Білорусі, Російської Федерації, Нідерландів.

На основі використання нового вихідного матеріалу в практичній селекції створені сорти Дніпрянка, Подолянка, Палітра, Завія, Щедрик, Базис, Околиця, Хортиця, Анатан,  які  занесено до Державного реєстру сортів рослин України.

Здіснено дослідження з проблеми можливості вирощування картоплі з використанням ботанічного насіння.

У співпраці з науковцями Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАНУ виконані нові дослідження цитоембріонального напрямку. В інших роботах встановлена залежність між активністю ліпоксигенази у листках різних за стійкістю сортів картоплі від інокуляції вірулентними і авірулентними расами фітофтори.

Отримані дані дозволили стверджувати про можливість прояву серед потомства за участю міжвидових гібридів картоплі, їх беккросів гетерозису за продуктивністю та її складовими, умістом крохмалю у бульбах, стиглістю. Виділені сорти картоплі з високим проявом показників адаптивності, що поряд з високим фенотиповим їх потенціалом дозволило сформувати науковий підхід у виборі сортів картоплі для різних умов вирощування.

Дослідження з картоплею, які проводяться на кафедрі біотехнології та фітофармакоогії,  є оригінальними і не мають аналогів у вітчизняній і закордонній науці. Розроблена А. А. Подгаєцьким  концепція теоретичних основ та практичної цінності створення і використання вихідного селекційного матеріалу картоплі з інтрогресованими генами на теперішній час є загальновизнаною і використовується в роботах багатьох українських та зарубіжних вчених.

Особливо цінними виявились результати дослідження з поєднання методів міжвидової гібридизації та радіаційного мутагенезу.

Результати досліджень викладені в монографіях, науково-практичних рекомендаціях, енциклопедичних словниках і більше, ніж у 500 статтях, тезах.

Гарант ОНП “ЗАХИСТ І КАРАНТИН РОСЛИН”

Власенко Володимир Анатолійович

Почесні звання та нагороди – Срібна медаль Виставки досягнень народного господарства СССР, 1991 р.; Донор СРСР ІІ ступеня, 1995 р.; За заслуги перед Українською православною Церквою нагороджений орденом УПЦ Преподобного Нестора Літописця ІІ ступеня, 2003 р.; Лауреат нагороди «Дуньхуан» народного уряду провінції Ганьсу Китайської Народної Республіки, 2016 р.; за активну участь у підготовці та проведенні ХХІІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку «Агро-2011» нагороджений Дипломом Міністерства аграрної політики та продовольства України; за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток вітчизняної аграрної освіти нагороджений почесною грамотою голови Сумської обласної державної адміністрації, 2019 р.

Є досвідченим фахівцем, знаним науковцем у аграрному секторі. Має 40 річний досвід науково-педагогічної діяльності у сфері захисту рослин, агрономії, селекції та насінництва рослин, перебував на посадах завідувача науковими підрозділами, заступника директора і директора Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла, з 2010 по 2011 рік – завідувач науково-дослідної частини Сумського національного аграрного університету, з 2011 – дотепер – завідувач кафедри захисту рослин Сумського національного аграрного університету.

Основними науковими напрямами роботи є: імунітет рослин (пшениця), фітоекспертиза насіння пшениці, селекція і насінництво зернових колосових культур. Є керівником чотирьох науково-дослідних тем, співвиконавцем українсько-китайського проекту: «Створення вихідного матеріалу з участю пшенично-житніх транслокацій для використання в селекції високопродуктивних адаптованих до умов північно-східного Лісостепу України сортів пшениці м’якої озимої та ярої» (державна реєстрація № 0113U004784), «Фітоекспертиза насіннєвого матеріалу та продовольчого зерна зернових колосових культур» (державна реєстрація № 0115U001875) і «Створення ліній пшениці м’якої озимої з генами 1RS жита, що контролюють стійкість проти групи хвороб рослин» (державна реєстрація № 0118U006176) та науково-технічної розробки «Відбір перспективних ліній пшениці м’якої для створення сортів з груповою стійкістю до хвороб» (державна реєстрація №0119U102849). Співкерівник та відповідальний виконавець спільного українсько – китайського науково-дослідного проекту в 2019 – 2020 рр. «Виділення генотипів з підвищеним рівнем імунних властивостей та грунтової посухостійкості серед сучасного сортименту пшениці м’якої озимої» (ДК 022:2008: 20 –аграрні науки, 201 – агрономія, 202 – захист і карантин рослин; Співвиконавці – Сумський національний аграрний університет та Henan Institute of Science & Technology)

Налагоджено пряме співробітництво з селекційними установами Китаю у провінціях Хенан (округ Кайфенг), Гансу (округ Дінксі) та Інститутом рослинництва і селекції Всекитайської аграрної академії (м. Пекін). Співробітництво з Академією сільськогосподарських наук муніципалітету Дінксі (провінція Ганьсу, Китай) проводиться з 2012 року на період до 2022 року в рамках Договору про науково-технічне співробітництво щодо наукового розвитку сільського господарства. Предметом співробітництва є селекція сортів пшениці хлібної на імунітет до іржастих хвороб та посухостійкість для умов провінції Ганьсу і північно-східного Лісостепу України.

Керівник спільних творчих договорів з установами України: Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України; Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумської області; Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України; Інститут захисту рослин НААН України; Інститут фізіології рослин і генетики НАН України.

Наукові інновації: За участі Власенка В.А. створено 56 сортів пшениці: м’яка озима – Миронівська ранньостигла, Крижинка, Ремеслівна, Деметра, Подолянка, Колумбія, Київська 7,  Київська 8, Смуглянка, Переяславка, Володарка, Веснянка, Добірна, Ласуня, Фаворитка, Богдана, Пивна, Золотоколоса, Калинова, Ювіляр миронівський, Колос Миронівщини, Економка, Ясногірка, Хазарка, Достаток, Пам’яті Ремесла, Наталка, Миронівська 32, Експромт, Унікум, Славна, Спасівка, Світанок миронівський та інші; м’яка яра – Колективна 3, Елегія миронівська, Етюд, Сюїта, Струна миронівська, Сімкода миронівська та інші; тверда яра – Ізольда, Жизель, Діана. За селекційні розробки отримано 42 авторських свідоцтв на сорти рослин та 9 патентів. Виведені у співавторстві високопродуктивні, цінні та сильні за якістю зерна, адаптовані до умов Лісостепу, а окремі також і до умов Полісся та Степу України сорти пшениці: м’якої озимої – 49, з яких 21 занесено до Держреєстру України 2019 р.; м’якої ярої – 11, з яких 9 занесені до Держреєстру 2019 р; твердої ярої – 3, які занесені до Держреєстру. Створені сорти пшениці, за даними державного сортовипробування, мають гарантований приріст урожайності зерна понад 1,9 ц/га. Отже, в результаті виробничого застосування це забезпечило щорічне отримання додаткового збору зерна за рахунок поліпшення генетичного потенціалу щонайменше 140 тис.т. Виведені у співавторстві високопродуктивні, цінні та сильні за якістю зерна, адаптовані до умов Лісостепу, а окремі також і до умов Полісся та Степу України сорти пшениці були впроваджені у виробництві на загальній площі понад 7 млн га.

Входить до складу експертної ради Міністерства освіти і науки України з питань проведення експертизи дисертацій.

Є членом (заступником голови) спеціалізованої вченої ради Д 55.859.03 при Сумському національному аграрному університеті.

Член редакційних колегій фахових наукових видань, визнаних МОН України:

  1. Вісник Сумського національного аграрного університету: серія «агрономія і біологія»
  2. Миронівський вісник
  3. Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення