Шлях інтеграції України до європейських систем моніторингу та захисту природного середовища є досить тернистим за новими характеристиками фінансово-технічних спрямувань і за багатовекторністю інформаційних технологій про стан довкілля для громадян. Студенти Сумського НАУ за спеціальностями 101 Екологія та 242 Туризм і рекреація від кафедр екології та туризму, 16.02.2023 року взяли активну участь у панельній дискусії круглого столу в обговоренні актуального аналітичного документу «Моніторинг довкілля: аналітична записка щодо стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля».
Загальноукраїнська зацікавленість з оголошених питань щодо моніторингу стану реального довкілля в умовах воєнного стану, виявилась досить великою, як серед громадських організацій, та і серед професійних фахівців Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Загалом до конструктивної живої електронної дискусії долучились більше 180 учасників.
Публічну дискусію з питань стану та перспектив розвитку державної системи моніторингу довкілля (ДСМД) започаткувала команда підтримки реформ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в особі її модератора Світлани Сушко. Відповіді і роз’яснення щодо стану системи моніторингу надавала представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України – Вікторія Киреєва.
Студенти групи ЕКО 1901-1 Іван Бердін, Валентина Биваліна, які планують навчання на магістерському курсі за спеціальністю 101 ЕКОЛОГІЯ, і яким уже знайомі проблемні питання з ОК «Моніторинг довкілля», позитивно відзначили змістовність і актуальність презентаційної доповіді щодо зростаючої ролі моніторингу довкілля в Європейському циклі управління, яку представили доповідачі – Оксана Абдулоєва та Римма Куштим.
В презентаціях доповідей були детально проаналізовані правова та інституційні основи, послідовні кроки та стратегічні аспекти координованої реформи ДСМД, шляхи технологічної інтеграції АІС підсистем моніторингу довкілля до «ЕкоСистеми» відповідно існуючим стандартам ЄС.
Актуальний та величезний обсяг моніторингових технічних завдань щодо моніторингу водних ресурсів, на територіях та в умовах військових дій, які постали перед водоканалами регіонів, було проголошено Марією Спанчук від водної агенції України. Доповідач звернула увагу також на систему приватних моніторингових досліджень та як вони можуть бути враховані для громадськості при формуванні, розгляді та оцінці впливу на довкілля (ОВД).
Цікавим інформаційним матеріалом поділився Сергій Кіреєв (Екоцентр) про актуальність системи радіаційного моніторингу Чорнобильської зони відчуження і розвитку системи як технічних так і біологічних напрямків досліджень.
Вирішено також дискусійне питання для студентів-екологів та учасників круглого столу, щодо знайомої традиційної термінології Зелена Книга України та пропонованої аналітичної «Зелено-Біла». Дійшли спільної згоди, що це є дві моніторингові книги захисту природного середовища, як на популяційному рівні – серед рослинних угруповань біорізноманіття, так і технологічному – за факторами та елементами забруднення довкілля.
В панельних дискусіях взяли участь і надали власні пропозиції також численні представники громадських природоохоронних організацій, територіальних громад та активістів.
Результатом таких відкритих інформаційних контактів стало ухвалення взаємно узгодженого рішення щодо більш детального і ґрунтовного ознайомлення із пропонованими заходами на шляху інтеграції до європейських систем моніторингу та захисту природного середовища із вдосконаленням державних моніторингових інституцій та відповідної інформаційної відкритості для мешканців територіальних громад.
